ПРОБЛЕМА ІНШОГО В СУЧАСНОМУ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОМУ ПІЗНАННІ (ЧАСТИНА ПЕРША)
The article was devoted to the analysis of the structuralist and poststructuralist model of the Other (Others) as the basis for the formation of social subjectivity and its identity. Based on the comparative method, a comparison of these models was carried out. The principles of construction, simila...
| Publicado en: | Humanities Studies Vol. 16; no. 93; pp. 44 - 54 |
|---|---|
| Autor principal: | |
| Formato: | Artículo |
| Publicado: |
Zaporizhzhe State Engineering Academy
2023
|
| Acceso en línea: | Ver este registro en EBSCOhost |
| Sumario: | The article was devoted to the analysis of the structuralist and poststructuralist model of the Other (Others) as the basis for the formation of social subjectivity and its identity. Based on the comparative method, a comparison of these models was carried out. The principles of construction, similarities and differences between these models of the Other were identified. Thus, the model of the Other traditional philosophical structuralism with its absolutization of the "process without a subject" imposes from the outside, at times, an unacceptable, alien identity to the subject. A typical example of the use of this model of the Other is M. Foucault's dispositifs of power or L. Althusser's interpellation, involved in the construction of ideological identity. Particular attention in the study was paid to the hybrid model of the Other, which indicates a rather complex process of subjectivation taking place at an uncontrolled, unconscious level, an example of which was shown to us by the subject of the unconscious of J. Lacan. It is shown that the model of the Other poststructuralism differs significantly from the structuralist one, which allows us to consider subjectivity differently. This model of the Other(s) further allows us to expand and modify the application of the poststructuralist approach, which emphasizes the virtual social fields and places (everywhere and nowhere) of the ugly Other. The contours of further study of the problem of transformation and incorporation of the model of the "Other" into modern social structures are outlined, which significantly modifies the role of collective identity for the subject. But what transformations with models of the Other are taking place now in modern society, when the subject seems to have believed in the prospects of "free" construction of his identity without direct correlation with the Other, becomes a prospect for future research. Стаття присвячена аналізу структуралістської та постструктуралістської моделі Іншого (Інших) як основи формування соціальної суб'єктності та його ідентичності. На основі компаративістського методу здійснено порівняння цих моделей. Було виявлено принципи побудови, подібність та відмінність цих моделей Іншого. Так, модель Іншого традиційного філософського структуралізму з його абсолютизацією «процесу без суб'єкта» нав'язує ззовні, часом неприйнятну, чужу суб'єкту ідентичність. Характерним прикладом використання цієї моделі Іншого є диспозитиви влади М. Фуко або інтерпеляція Л. Альтюссера, що задіяні при конструюванні іде- ологічної ідентичності. Особлива увага в дослідженні була приділена гібридній моделі Іншого, яка свідчить про достатньо складний процес суб'єктивації, що проходить на неконтрольованому, несвідомому рівні, приклад якої виявив нам суб'єкт несвідомого Ж. Лакана. Показано, що модель Іншого постструктуралізму суттєво відрізня- ється від структуралістської, що дозволяє по-іншому розглядати суб'єктність. Дана модель Іншого (Інших) надалі дозволяє розширити та видозмінити застосування постструктуралістського підходу, який наголошує на віртуаль- них соціальних полях та місцях (скрізь і ніде) безóбразного Іншого. Намічено контури подальшого вивчення проблеми трансформації та інкорпорування моделі «Іншого» у сучасні соціальні структури, що суттєво видозмі- нює роль колективної ідентичності для суб'єкта. Але які трансформації з моделями Іншого відбуваються зараз у сучасному соціумі, коли суб'єкт ніби повірив у перспективи «вільного» конструювання своєї ідентичності без безпосередньої співвіднесеності з Іншим стає перспективою майбутніх досліджень. |
|---|